Світанок чистий. Вже синіє небо,
Легенький морозець і тишина…
Закінчується осінь як і треба,
Від холоду на квітах — сивина…
Синичка прудко по гілках стрибає,
А білочка горішок десь знайшла…
І краще, мабуть, в світі не буває,
Хоч у природі і нема тепла,
Та сонце сяє, вітерець ледь дише,
А в небі синь і тиша, та краса.
Це осінь нам чарівну казку пише,
І роздає останні чудеса.
І все було б прекрасно і чудово,
Коли б в країні мир, а не війна.
На сході бій іде цілодобово
Й коли скінчиться все — ніхто не зна…
Уже воєнний стан ввели в країні,
Росія ближче підвела війська.
Від них добра ми не чекаєм нині,
Натура у агресора така,
Що сподіватися добра і годі,
Повзуть на нашу землю, як Мара.
Війна для них була і є у моді.
Але Московію давно спинить пора.
Як не спинити, то війна почнеться,
Й загине світ, все обійме пітьма.
І на Землі людське життя урветься,
Й навіки Землю вкриє лід, зима…