Я ще з дитинства полюбила зорі,
Дивилася і мріяла, літала
У небеса чарівні, неозорі
І зірку там завжди свою шукала.
Зірки мене привабити зуміли
Красою тихою і дивиною.
Мені чарівну казку шепотіли
І кликали у далеч за собою.
І я летіла і фантазувала,
Вони ж мені так щиро миготіли.
А я сузір’я в небесах вивчала,
Мені зірки безмежний світ відкрили.
І я щаслива на Землі… Щаслива,
Бо зірочку свою я відшукала.
Вона мені подарувала диво
І з нею щастя я земне пізнала,
Знайшла себе! І значить це багато!
Бо я роботу і людей любила.
Це для душі людської справжнє свято,
І для польоту це давало крила!
Спасибі, зірочки, вам за натхнення,
За дивовижні та чарівні мрії!
Подарували ви благословення
І відбулися всі мої надії.