Моя чарівна українська мова,
В ній стільки неповторних, дивних слів.
А слово пригорнулося до слова —
І гай зелений співом задзвенів.

І стежечки біжить тоненька стрічка
Серед в’юнких зелених споришів.
Заплюскотить об берег тихо річка,
Здійметься в небо жайворонка спів.

А небо волошково засиніє
І засміється сонечко згори.
Бо рідна мова — все на світі вміє.
Ти вчи її і нею говори.

Бо як прихилиться до слова рідне слово,
Тоді стає казковим білий світ.
Тому вивчай свою чарівну мову
З дитинства вчи її, з маленьких літ.