Мої квіти
Я у садочку квіти не зриваю,
Бо їх красою дуже дорожу.
З любов’ю їх до серця пригортаю
І кожен раз новеньке щось саджу,
Щоб диво-квіти сонечку раділи
І пригортали ніжно їх вітри.
Щоб розмаїттям всі палахкотіли
І небо усміхалось їм згори.
Щоб їх дощі теплесенькі поїли,
І їм раділи люди від душі.
Щоб всім вони серця красою гріли…
Поглянь на них, спинися, не спіши.