А нічка дихала теплом
І тихо казку шепотіла.
І гарно нам було обом,
Вона нас зблизити хотіла.
Пахучий слала аромат,
На трави роси опустила.
Нам дарувала зорепад,
І мрійні посилала крила…
Так ніжно кликала в політ,
У дивну юність повертала,
Казковий відкривала світ
І стільки щастя обіцяла…
Та спроби так і не вдались,
Хоч ніч і Всесвіт нам відкрила…
Одна душа летіла ввись,
А інша — на пеньку сиділа.