Мрійний і лагідний вечір
Землю весняну накрив.
Небо накинув на плечі
І зірочки засвітив.

Та прохолоду і свіжість,
Тишу і спокій розлив.
І зачаровану ніжність
В кожному серці вмістив.

Мріє калина над ставом,
Зорі у водах блищать...
Виглянув місяць лукаво,
Став зірочки рахувать.