Слів в нашій мові більш, як чверть мільйона,
Виразних, щирих, гарних, золотих.
Людина мудра, вчена і свідома
Вживає більшість в рідній мові їх.
А є й такі — їм сотні вистачає…
Та й ті, що ні в ворота, ані в тин.
Душевна бідність цих людей — вражає,
І меле той язик, неначе млин.
А путнє щось не вміє він сказати,
Маленький словниковий є запас.
Тож треба власну мову розвивати,
Читати, вчити вірші саме час.
Бо ж кажуть так: яка в людини мова,
Такий світогляд, інтелект такий,
Така душа, така її розмова…
Між словом й розумом зв’язок прямий.