Мінливий ранок в березні буває,
Лише прослідкувати все встигай.
То сніг, то дощик рясно накрапає,
То вітром зашумить квітучий гай…
То в небі сонце глянуло тепленько
І гарний настрій знову на душі.
А надворі розквітло все гарненько.
Тож вийти на природу поспіши.
А там краса і вітер повіває,
Що аромат духмяний нам несе.
Бо так лише у березні буває —
Нараз побачити можливо все,
Всі сім погід! Хіба ж не дивовижно?
І дощ, і сніг, і сонечко ясне
У синє небо випливає ніжно,
То вітер між гіллячками шмигне…
А все довкола проростає й квітне,
Всміхається усім жива краса.
Травичка зеленіє скрізь привітно,
А на траві — краплинками роса.
А в небі ось веселка семицвітна!
Як гарно, дивовижно зацвіла.
Така барвиста, ніжна і привітна.
І стільки в світі щастя і тепла…