Надія Красоткіна

Місцина кожна на Землі казкова,
Лиш придивись і серцем прикипи.
Зоря встає на світом світанкова,
Туману піднімаються стовпи.
А хвильки-блискітки мережать воду,
Он зайнялися маками поля,
Місцина кожна має власну вроду,
Бо дивовижна матінка-земля.
Ліс загадковий вдалині синіє,
Джерельце тихо-тихо жебонить.
Самотній дуб здалека бовваніє
І всюди музика землі бринить.
Голубизною небо налилося,
Квітують цвітом пишно всі поля.
Усе це казкою мені здалося
І все це манить, кличе віддаля…