Місяць по небу ген колесом котиться
Місяць по небу ген колесом котиться,
Зовсім нечутно біжить.
Аж доторкнутись до місяця хочеться,
Так же він сяє й блищить!
Небо сріблястим проміннячком виткане,
Світло, хоч книжку читай!
Блискітки ніжні по снігу розсипані,
Хочеш, іди позбирай!
Наче у казці усе зачароване.
Ніч у задумі мовчить.
Небо зірками усе інкрустоване,
Дивно моргає й блищить...