На деревах оголені віти,
Вже ні плоду нема, ні листка.
А на грядці — живі ще квіти!
От подумай, природа яка!
Вже мороз за носи щипає,
Часом вранці аж білий світ!
А у квітці життя буяє,
І живе, не вгасає цвіт!
А як сонце з-за хмари гляне,
Знову квіточка ожила.
Пелюсточки свої потягне
Із листочками до тепла.