На землі білосніжна корона,
Біле все, лише чорна ВОРОНА.
Вже безлисте гілля, наче палка,
А на ньому сидить сонна ГАЛКА.
На тополі високо-високо
Стрекотить білобока СОРОКА.
От було б менше снігу якби,
Були б ситі усі ГОЛУБИ.
А ось тут на малім деревці,
Ніби кульки сидять ГОРОБЦІ.
Все замерзло, немає водички.
Між гілками літають СИНИЧКИ.
В пору цю їсти пташечка хоче,
Он на дереві дятел СТУКОЧЕ.
З-під кори добуває личинки,
Все ж їда для малої ПТАШИНКИ.
Все поснуло: жук, муха, комар,
А в ялинах — господар ШИШКАР.
З шишок він добуває зернятка,
Будуть ситі його ПТАШЕНЯТКА.
Десь здалеку доноситься стук,
То горіха роздовбує КРУК.
Ліс шумить і хурделиця ойка,
Між гілками з’явилася СОЙКА.
В теплий край ці пташки не літають,
Зиму тут вони всі ЗУСТРІЧАЮТЬ.
На берізці на гіллі вгорі
Кольорові сидять СНІГУРІ.
А омелюхів зграйка ось тут
Горобину червону КЛЮЮТЬ.
Десь у лісі, немов у дворі,
Ходять красеники ГЛУХАРІ.
Зараз стужа, мороз і зима
Корму доброго птахам НЕМА.
Та у вирій вони не літають,
Вони мужньо тут зиму СТРІЧАЮТЬ.
Над усе вони люблять свій край,
То ж пташині ти ДОПОМАГАЙ.