Чогось так сумно… Я й сама не знаю.
І настрою цей дощ не додає.
Я дощову погоду не вітаю,
Щось сумовите у природі є…
Я музику ввімкну, нехай лунає!
Від неї стане легше хоч на мить.
І от в душі троянда розквітає,
І от моя душа кудись летить.
Увись, увись, туди, де сонце сяє,
Де гарні квіти на лугах цвітуть.
І ластівка під хмарами літає…
У світ чарівний, де казки живуть.
Я розчинилась в звуках і літаю,
А все земне не варте ні гроша…
Лечу на крилах музики до раю
І стала світла та легка душа…