Любов…
Яке це світле почуття!
Приходить якось так спонтанно
Й лишається на все життя.
З роками хоч уже й туманно,
Але у серці є завжди,
У спогади приходить світло.
І кличе завжди нас туди,
Де серденько твоє розквітло.
І де летів у небеса
На крилах пісні і любові.
Де вабила душі краса,
А ночі — зоряні, чудові…
Черемхи білі та п’янкі,
І трелі ніжні солов’їні.
Були душею ми близькі,
На цілий світ одні-єдині…