На третій місяць літо повернуло,
Не забарився серпень — прилетів.
Нагнав хмарок, щоб дощиком крапнуло,
Й веселку семицвітну засвітив.
Та ходить по городах, поспішає,
Щоб достигало все в належний час.
Ще соком яблука та груші наливає —
Це серпень так старається для нас.
Й теплом він ще не раз усіх зігріє,
Напоїть землю-матінку дощем.
І пригорнути ласкою зуміє,
Та викличе в людському серці щем…
Бо піде серпень і не стане літа,
За ним лелека нам махне крилом.
Й земля лишиться всім вітрам відкрита,
І осінь стане під моїм вікном.