Я ще до сходу сонця встала
І посміхнулась в небеса.
У світ любов свою послала,
Щоб на землі була краса
І радість, щастя, мирне небо.
Лечу в обійми до весни!
На цій Землі нам миру треба,
А не війни, а не війни!
Нам треба жити, працювати,
З любов’ю до людей іти.
Але ніяк не воювати,
А просто жити і цвісти.
У мирі, в радості й любові,
Але уже іде війна.
Ми захищати край готові,
Звучить у серденьку струна,
Що не дає нам збайдужіти,
За зброю взятись саме час.
Ми вільно хочемо тут жити.
І вибору немає в нас.