Навіщо війни? Нащо людям війни?
Невже до миру ми не доросли?
Нам треба щастя жити, мир надійний,
Щоб ми, земляни, в радості жили…
Та щось не так. Від заздрощів і люті
Всі війни на землі, в усі часи…
Багато в душах зла і каламуті,
Тому і нападають, наче пси.
Комусь чужа земля солодша меду,
Бо все на ній цвіте, усе росте…
А що там їх чекає попереду,
Ніхто уже й не думає про те.
Їм знищити все хочеться негайно,
Все зруйнувати зброєю до тла…
Тож війни всі задумуються тайно,
Щоб інша нація у світі не цвіла…
Бо хочуть світового панування,
А от для чого? Біс їх в бій несе?
Подайте руки краще для єднання,
І прикрашайте працею усе.
Й живіть у щасті, в радості й достатку,
Без зброї проклятущої й війни.
Садіть сади, для квіт скопайте грядку.
Із Богом в серці йдіть, без Сатани…