Над світом засвітилася весна,
Заквітла, засміялась, заспівала.
А в Україні почалась війна,
І кожна мати гірко заридала,
Сльозами вмилась, бо біда страшна
Прийшла уже до кожного у хату.
Найгірше лихо, коли йде війна,
Тоді розлук, смертей… Ой, як багато…
А нам би засівать зерном поля,
Сади садити, діточок навчати…
Нас кличе рідна матінка земля,
Нам треба землю хлібом засівати.…
Ми хочем миру, жити в тишині,
Ніхто із нас не прагнув воювати,
Але у ці страшні воєнні дні
За землю рідну будемо стояти
Всі до кінця. І край свій не дамо
Фашистам підлим, щоб її топтали.
Й ніколи більш не вдягнемо ярмо,
Ми — вільні, душі в нас повстали!