Над словами задумуйтесь, люди,
Слово першим було і є.
То ж як скажеш, то так воно й буде.
Слово часто пророцтвом стає.
Це б і справді було чудово,
Коли б в ньому була доброта.
Коли б це було щире слово.
Істина ця і стара, й проста.
Коли б слово було з любові,
Йшло від серденька, від душі.
То й діла б всі були чудові.
То ж кидати слова не спіши…
А подумай не раз і не двічі,
Як думки одягти в слова.
Не кидай що попало у вічі,
В тебе ж є на плечах голова.
То й думки в ній плекай хороші,
І хороші слова говори.
Доброту не купити за гроші,
Ти до слів доброту добери.
Хай думки твої будуть світлі
І слова, як гірський кришталь.
Як весною троянди розквітлі,
Не такі, як бувають, на жаль…
Над словами задумуйся дуже
І з хорошою думкою йди.
Бо чого, навіть, сила не здужа,
Думка й слово здолає завжди.
Ти живеш, то ж і думати треба.
Слово першим було і є.
Наче блискавка грізна з неба,
Слово часто пророцтвом стає.