Надворі вже весна забуяла,
В ніжні квіточки все одягла.
Стільки сонця й тепла нам послала,
Що душа у людей ожила
І у синяву неба злетіла,
Де безмежжя ясна далина.
Бо душа має мрію і крила
І тепер їх збудила весна.
Надала їм і силу й натхнення,
Щоб злетіли вони в небеса,
Над тривогами і сьогоденням,
Там, де щастя, любов і краса.