Надходить вечір, надворі темніє
І зовсім скоро нічка підійде.
У небі перша зірка заясніє,
З собою сотні інших приведе.
І всі вони засяють, гарно буде.
У феєрверках стануть небеса.
І будуть задивлятись в небо люди,
Бо там безмежна й радісна краса.
І молоденький місяць усміхнеться
Та ріжками угору попливе.
Чарівним і казковим світ здається,
А може й справді казка тут живе?
Мабуть що так, бо все таке казкове,
Незвідане і надзвичайне все.
Таке чарівне, дивне, загадкове…
І нашу Землю вдаль кудись несе…