Найбільше в світі диво — наші діти.
Так-так! Це діти — щастя над усе!
Тоді ми вміємо чарівний світ любити,
І мрія нас у небеса несе.
Бо ця любов у світі найщиріша,
Свята й пречиста, ніжна, як роса.
За все на світі діти наймиліші…
У них натхнення, радість і краса.
Це ще сумлінна і важка робота,
Переживання за дітей завжди.
Постійне піклування і турбота,
Щоб добре все й не сталося біди…
Що виростали добрі і правдиві,
Та виховані й мудрі в світ ішли.
А головне — здорові і щасливі,
І в цьому світі праведно жили.
Час лине швидко, виростають діти,
А серце матері, як ластівка, завжди
І думи обступають, наче квіти:
Щоб добре все й не сталося біди…