Найвище щастя в цьому світі — жити!
Стрічати ранки ніжні у росі,
І поміж квітами чарівними ходити,
Та дивуватись світові й красі.
Життя людини — це насправді диво,
Бо стільки в цьому щастя всюди є!
Куди не глянеш — радісно, красиво,
І кожному у світі цім своє…
Тож нам для пізнання усе відкрито,
Лише захоплюйся, дивися, в світ іди.
Все сяє в сонці і росою вмите,
Тому рушай в природу, не сиди.
Вона дає і силу, і наснагу,
Ведуть до творчості стежки і всі путі.
Й незгодам всім земним на противагу
Дає людині мудрість у житті.
Тому так радісно, як сонце сяє,
Чи дощ весняний стукотить в шибки.
Як в небі хмарка хмарку доганяє,
Чи як летять у синяві пташки…
Як всі гаї відразу заспівали,
І піснею наповнили серця.
Як квіти чарівні порозквітали,
І заспівали срібно джерельця.
Найвище щастя — це у світі жити!
Нести добро у дивосвіт й тепло.
І все навколо віддано любити,
Та мріяти, щоб завжди так було.