Так гарно сонечко світило
І я рішила в парк іти.
Та раптом дуже задощило,
А хмара на усі світи
Розкинула претемні крила,
А з неї дощ залопотів.
І погляд відвести не сила,
Якби і сильно захотів…
Зірвався вітер — свище, віє
І дощ жбурляє у вікно.
А в небі більше ще темніє,
Пейзаж, як у страшнім кіно.
Куди підеш? Сидіти вдома —
Найкращий вихід в цій порі.
Диванчик, книжечка знайома
І дощик з вітром надворі…