Нам всім так треба затишку й любові…
А йде в краю війна, тривожний час.
А як же хочеться тепла у слові
І щоб тривога не лунала в нас.
Щоб лагідно всміхалось щире сонце,
А вітерець співав своїх пісень.
Щоб зорі заглядали у віконце
І добрим був наступний кожен день.
Щоб діти мали дім і маму, й тата,
І рідну школу, та квітучий двір.
Щоб щастя у людей було багато,
А в небі міріади тихих зір.
Ми прагнем миру, щоб було скрізь тихо,
Для цього перемога треба нам.
Щоб нас усіх минуло горе й лихо
Й дитинство повернулось дітлахам.
І нам би всім звичайне щастя мати
Й на кожному столі, щоб хлібець був.
Щоб доньок і синів стрічала мати,
Свірчали коники і джмелик гув…
Дощі тепленькі часом накрапали,
А вся земля всміхалася од квіт.
Щоб люди на Землі всі щастя мали
І більш війни не знав весь білий світ.