Чим зміряти той біль в душі і тугу,
Що зараз в кожному із нас живе?
Той розпач, сльози, горе і напругу,
Що мов дев’ятий вал на всіх пливе…
Щодня біда, зруйновані будинки,
Каліцтва, смерть, розлуки назавжди…
Вже не пригорне матінка дитинки,
Повсюди море горя і біди…
А знавіснілий ворог все стріляє,
Не дай Росії, Боженько, добра.
Вона нам землю нищить, нас вбиває,
То ж зупинити вже давно її пора.
Допоможи нам, Боже, в перемозі,
І наших воїнів повсюди захисти.
Нам з нелюдом оцим не по дорозі,
І за гріхи невольні нас прости.