Нам кожен день приносить щось нове,
Хоч дні, чогось, однакові здаються…
Бо кожен в ньому мить свою живе,
Одні в тривозі, а одні сміються…
Комусь однакові дні в щасті й забутті,
Комусь тривожні, в муках і в турботі…
Несповідимі у людей путі…
У когось дні у творчості й роботі,
А в інших у безділлі час пливе,
У них ні мрії, ні мети немає…
Тож кожен з нас по-своєму живе
Й на щось своє хвилини витрачає.
Та кожен має право на життя…
Яке ж воно — залежить від людини.
І хочеться, щоб склалось до пуття,
Тож жити треба кожної хвилини…
І думати, і до мети іти,
Боротися… А ще перемагати…
Та від дурниць себе уберегти,
Щоб щастя й радість іноді хоч мати.