О, Боже! Дай упитися красою,
Напій нас пахощами й звуками землі!
Наповни людське серце добротою —
Твої ми діти в космосі малі.

Відкрий нам знань і мудрості криницю,
Щоб знали нащо і куди йдемо.
І засвіти у серці зоряницю —
Ми у красі безмежній живемо!

А небо синє-синє, небо вічне!
Глибінь бездонна, мрійна й чарівна!
Краса довкіл непізнана, космічна
Окрилює й захоплює вона!