Нарешті дощик

Нарешті дощик прилетів здалека,
Хоч і дрібненький, але хоч який…
Бо зразу якось вгамувалась спека,
А ранок став чудовий і м’який.
І так казково у природі стало —
Усе умите, чисте, запашне…
Мені для щастя треба зовсім мало,
Щоб лише дощ порадував мене.
І вже щаслива, бо повітря чисте,
На повні груди дихай, не спіши!
Ще потім вийде сонце променисте,
Тож хай хоч трохи ще пройдуть дощі.
Бо вже від спеки все навколо мліло
І засихало, й гинуло в жарі.
А від дощу все жити захотіло,
Тож дощик зараз саме на порі.

Подякувати автору

картка Приватбанку

5168 7422 2562 7797

Красоткіна Надія Григорівна