Нарциси жовті сонечком розквітли
І стільки в квітах радості й тепла,
І стільки ніжності, краси і світла,
Що вся округа ніби ожила!
Засяяла, всміхнулась і зраділа,
Бо сонечко і в небі, й на Землі!
Й душа в людей всміхнулась, посвітліла,
Бо все тепер у щасті і в теплі!
Усе рости скоріше поспішає
І тягнеться до сонця, в небеса.
Так щиро, гарно й ніжно зацвітає,
Тож розлетілась по землі краса.
І я красу цю серденьком вбираю,
Вона ж усім добро й любов несе.
І щастя більшого, мабуть, уже й немає,
Коли цвіте і радується все!
Ну, а нарциси — просто дивовижні,
І сяють, мов ліхтарики ясні!
Такі тендітні, золоті і ніжні…
Вони насправді, мабуть, чарівні.