Весна у світі! Вітер пустотливо
Насвистує мелодію в гаю.
А ми зустрілись! То ж хіба не диво,
Що вернемось у молодість свою?
Хоча б на мить, щоб дещо пригадати,
Якими ми наївними були.
Як щиро вірили, як мріяли багато,
Як весело і радісно жили.
Й не думали про бідність, ні про гроші,
Були завжди у мрії на крилі.
Душею світлі, ніжні і хороші,
І найчистіші на святій Землі.
Ми так жили, добра усім бажали,
Співали всі, веселими були.
Свою освіту ревно здобували
Й щасливо, світло, радісно жили.
Злетіли роки і часи змінились,
Але душа в нас світла й молода.
В душі така ж романтика лишилась,
Хоч молодість вже понесла вода.
А спогади нас знову повертають
У ті часи, де так весна цвіла…
Червоні маки в полі зацвітають
На тих стежках, де кожна з нас пройшла.
Тож наша зустріч іскру засвітила
І хоч життя коротке, наче мить.
Спасибі долі, що весна замріла,
Що щастя маємо у цьому світі жить.