Не барися, веснонько

Як барвисто квіточка зацвіла
Від весни, від сонечка, від тепла.
Задивилась квіточка в небеса,
А у небі синьому — чудеса!
Там пташки із вирію вже летять,
Хмари дрібним дощиком капотять.
А як хмари виллються, дощ пройде,
Темна нічка зірочки приведе.
Потім місяць човником попливе,
Таємнича казочка оживе.
Ой весна красунечко, не барись.
До земельки рідної притулись,
Щоб вона зігрілася від тепла,
Вкрилась ніжно зеленню, зацвіла.