Не в тому щастя, щоб усе для себе,
Не в тому радість, щоб усе собі
І щоб багатство нагребти до неба,
А в тім, що небеса ті — голубі,
Що надзвичайна є краса повсюди,
Й поміж людьми любов іще жива.
Що є ще добрі і прекрасні люди,
А в нашій мові мудрі є слова…
І людяність ще не перевелася,
Сердечність, ласка, щире співчуття…
Он дощиком хмаринка пролилася,
І прокидається в серцях ще каяття…
Не все ще втрачено, то ж є надія,
Що воскресіння наші душі жде.
І вийде сонце, небо посвітліє,
Не буде чорноти в житті ніде…
По совісті почнуть всі люди жити,
Без заздрості, в любові і теплі.
І ближнього свого почнуть любити,
І буде мир на цій святій Землі.