Не вчи дитину штурханцям,
Її хорошим вчи словам,
Бо лиш слова несуть тепло,
Та й слово першим в нас було.
Вчи поважати дисципліну,
Добро творити вчи дитину.
Чим менші діти — легше вчити,
Як між людьми потрібно жити.
Як не навчиш у пелюшках,
То не навчиш і в подушках.
Слід мудрості дітей навчати,
Щоб старших вміли поважати,
У праці набирались сили
І щоб батьками дорожили.
А той, хто дітям потурає,
Від них біду велику має.
Слід до роботи їх привчати,
Щоб вміли труднощі долати.
Бо праця людям гарт дає,
А лінь із них лиш душу п’є.
Тож як живе дитя без діла,
Тоді слабіє в нього сила.
Тож пам’ятай і батько, й мати —
Дитину треба гартувати.
І виховати, і навчити,
Твоїй дитині в світі жити.
А світ складний, пригод багато,
Там є й біда, не лише свято.
Тож треба дух дітей зміцнити,
Щоб руки вміли все робити,
А голови щоб працювали,
Багато думали й читали.
Щоб душі добрими були
Та сонечко в собі несли.
Бо що посієш, те й зросте.
Батьки, подумайте про те.