Не для війни матусі їх родили
Весна співає щиро і натхненно —
Найбільше щастя й радість у житті!
Яка там радість? Як до нас щоденно
Везуть додому хлопців «на щиті»…
Не для війни матусі їх родили,
А для польоту в мріях на крилі!
Їх мами ніжно пестили й любили
І грались з ними, як були малі.
До доброти і мудрості привчали,
Щоб діти щедрість у душі несли.
Щоб світ великий і життя любили,
І людяними у житті були.
Й зростали хлопці на любов багаті,
Красою, наче вишеньки цвіли.
Були завзяті, мудрі і крилаті,
Та як же мало в світі прожили…