Не знаю як на чужині,
Бо я живу в своєму краю.
Щасливо й радісно мені,
Я долі іншої не знаю.
І не покину ці поля,
Свої садочки солов’їні.
Це рідна батьківська земля,
Тож я живу в своїй країні.
Співаю тут свої пісні
І рідним словом розмовляю.
Тут все всміхається мені,
Все рідне й дороге без краю.
Й несе так щедро всі дари
Для мене, щоб щасливо жити.
Сміється сонечко згори,
Лиш вмій усе це полюбити.
І я люблю цю дивину,
Все найрідніше і казкове.
Цю Землю дорогу й одну,
Все найсвітліше, світанкове.
Стежинки в ранішній росі,
Пісні пташині й ніжні квіти.
Мій рідний край в такій красі,
Як можна це не полюбити?
І я люблю це все! Люблю
Свою чарівну Україну.
Красу у серце переллю,
Я рідний край свій не покину.