Жінки́, прошу́ вас, діток не кида́йте.
Це ваше щастя! В когось їх нема.
Любіть своїх дітей і пригортайте.
А те що важко? Все пусте, дарма…
Дитина є, то й на дитину буде.
Ви, головне, любіть своє дитя.
А всі незгоди, людські пересуди
Не варті сліз… Бо ви дали життя!
Любіть свою дитину і шануйте,
Це цілий Всесвіт, щастя глибина.
На пересуди часу не марнуйте,
Втішайтеся дитинкою сповна.
Відчуйте радість першого словечка,
Обіймів найщиріших у житті.
І сумнівів обірветься вервечка,
Розтане лід у мудрій доброті.
Дітей своїх ніколи не кидайте,
Це гріх важкий, який розрушить все.
Найбільше щастя — діти! Пам’ятайте!
І від гріха хай мудрість вас спасе.