Не кінчайся, літечко, не треба,
Так з тобою тепло всім було.
А твоє високе й синє небо
Хмарками-ромашками цвіло.
Так раненько сонечко вставало
І пташки співали голосні.
Розквітало все і достигало,
Дні стояли довгі і ясні.
Так було всім радісно і світло,
Навіть, коли дощики лили.
Після них веселка в небі квітла,
Аромати квіточок пливли...
Літечка чарівного так мало
Й не продовжаться ці милі дні.
Бо воно своє відпрацювало
Й відспівало радісні пісні.
А тепер пісні змінила тиша —
Літечко у вирій попливло.
Надвечір’я прохолодно дише,
Бо кудись поділося тепло.