Не поміняти, але й не забути
Що прожили — не зміниться ніколи,
Не вернеться, хоч скільки не проси...
В минулому всі вчинки наші й школи,
І там лишились рідні голоси...
Дитинство, юність... Їх не повернути,
А час летить, нові стежки несе...
Минулого ніколи не забути,
Там найдорожче й найрідніше все...
Та йти вперед нам просто необхідно,
Не варт тужить за тим, що вже пройшло...
Ніщо ніколи не іде безслідно,
Воно і далі нам несе тепло
І повертає в волошкове небо,
В квіткове поле й радість знов дає...
Лиш за колишнім сумувать не треба,
У ньому досвід наш і сила є...
Що прожили — назад не повернути.
Жили, як вміли, щось своє несли...
Не поміняти, але й не забути...
Ми ж там колись щасливими були...