Надія Красоткіна

А—Я

Неділя в листопаді

От і неділенька доходить до кінця,
До горизонту сонце добігає —
Воно сьогодні гріло нам серця,
Та от уже і спатоньки лягає…
Тож день такий короткий восени,
Лиш засвітліло, а уже й темніє.
І ще про літо людям сняться сни,
А надворі вже добре холодніє.
На грушах й вишнях листячка нема,
Хоч ще верба листочків не скидає.
Того й дивись, що прилетить зима
І білим снігом світ позасипає.
Але сьогодні день — це дивина,
Тепло і світло сонце дарувало!
Була погода просто чарівна,
Давно краси такої не бувало…
У небі синява і в золоті земля,
А сонце просто чудодійно сяє!
І усміхаються до сонечка поля,
Їм вітерець свої пісні співає…
І всюди квіти просто чарівні,
І різнокольорові дивні гами…
І килими осінні запашні,
І промінці, що граються з листками…