Нема батьків в маленької дитини…
Лишились тіні, що зникають вже…
Та щастя й радість тануть щохвилини,
Страшне сирітство… Та невже, невже???
Чому дитя лишилось сиротою?
Чому дитинства в діток вже нема?
Несправедливість чорною горою
Та непроглядна темінь і пітьма…
А як же донечку батьки її любили,
Старанно як косички їй плели…
Синочка ж як на конкурси водили…
В ті дні щасливі всі вони були…
Та от нема в дітей і мами, й тата,
А сьогодення дуже нелегке…
Минуле перестало існувати,
Ну, а майбутнє жде дітей яке?
І це Росія винна, бо війною
На наші села і міста пішла…
Дитину залишила сиротою,
Забрала щастя і життя взяла.
І плачуть діти, і страждають люди,
І червоніють маки у росі…
Коли кінець страшній війні цій буде,
Щоб зажили ми в щасті і в красі…