Лиш день розвиднився, а вже й темніє.
Хоч довшим день став на коротку мить.
Над річкою й над полем туманіє
І вороння назад до гнізд летить…
І от вже вечір в вікна зазирає
Та зіркою у небесах блищить.
А нічка в темнім лісі походжає,
І теж не забариться, прилетить…
І так весь час — розвидниться й смеркає,
Лиш трохи світла… Сонечка ж нема.
Постійний морок сум лиш навіває…
Така тепер ото у нас зима.
Немає ані снігу, ні морозу,
Пливуть тумани та дощі ідуть.
І на гілка блищать крапинки-сльози,
І темні хмари в небесах бредуть.