Надія Красоткіна

А—Я

Неначе квіточка жива

Метелик гарний, чепурненький,
Неначе квіточка жива.
Казковий і легкий-легенький!
Радіють квіти і трава.
А він над ними все літає,
Веде в повітрі свій танок.
А то тихесенько сідає,
Опустить в квітку хоботок.
Нектар п’є з неї солоденький
І знову пурхає, летить…
Чарівний, дивний і швиденький.
Та їх ви, діти, не ловіть.