Непередбачувана осінь і мінлива,
Ще тільки сонечко цвіло, а от і злива.
Періщить дощ, довкілля заливає,
Упала туча… Іноді буває.
А от і знову сонечко іскриться,
Відразу якось вдома не сидиться.
Тому піду під сонечком пройдуся,
Й до неба й сонця щиро усміхнуся.
Бо поки надворі немає стужі,
Лиш злива налила довкіл калюжі.
А в них от ніжне небо голубіє,
І світ чарівний у воді ясніє.
А все умите чисто, як на свято,
Краси і чистоти довкіл багато!
Пожовкли клени, груша червоніє,
Усе розмалювати осінь вміє!
А от висять ще яблука червоні,
Великі, не вмістяться на долоні!
Така то осінь щедра і багата,
А ще мрійлива, жовта і крилата!