Непередбачувана, та усе ж — зима
От рік Новий почався… Все як треба.
Хтось на роботу, на навчання хтось.
Летить на всіх біленький сніг із неба,
Краса зимова радує когось.
Мороз легенький і вітри поснули,
Тож настрій романтичний у людей.
Ялинки білі шалі пригорнули,
Мов дівчина хустину до грудей.
І тішаться зимовою красою
Усі навколо, бо ж таки краса.
І хороше казковою зимою,
Вона дарує різні чудеса.
То сніг, то іній, білі заметілі,
То ще бурульки до землі висять.
А то стоять дерева почорнілі
Й дощинки дрібні з неба крапотять.
Така зима буває розмаїта,
Непередбачувана, та усе ж — зима.
То часом добра, іноді сердита
І сонця просто тижнями нема…
А як засяє сонце, усміхнеться,
То все довкола сріблом спалахне.
Тоді відразу на землі здається,
Що скоро вже весна теплом дихне.