Яка б біда, яка б жура не стріла,
А в серці треба мати доброту...
І світлу-світлу, гарну мрію-крила,
Та мудрість людяну, сердечну і просту.
І добре серце й душу, наче сонце,
А не тягар на серці від злоби…
І квіточку маленьку у долонці,
Щоб в друга твого не було журби.
І добре слово, що підносить в небо,
Й від цього легко на душі стає.
Від тебе людям зовсім мало треба
І все це у твоєму серці є!
Тож поділись любов’ю й добротою,
Порадуй словом, усмішку неси.
Й щасливо буде поруч із тобою,
Й звучатимуть щасливі голоси…
Неси добро, любов, тепло і ласку —
Це так приємно всім та і тобі.
Й життя враз перетвориться на казку,
І небеса всміхнуться голубі…