Несправедливість… А її багато,
Вона у нас є в кожного в житті.
У когось горе, а у когось свято,
Є щастя й перепони на путі.
Хтось сіє хліб, а хтось людей вбиває,
Руйнує, нищить, спалює усе.
Один дає життя, а інший відбирає
І в світ біду і розпач цим несе.
Чого ж це так усе несправедливо?
Чого у світі ще панує зло?
Летить весна — найбільше в світі диво!
І хочу я, щоб добре всім було.
Щоб всі жили у радості і світлі,
Щоб доброта у всіх серцях жила,
А душі — щирі у людей, розквітлі
І не було ані війни, ні зла.
Щоб справедливість враз запанувала
І зрозуміли люди суть життя.
Й людина кожна світ земний пізнала
І мудрою ішла у майбуття.
Бо світ земний — найбільше щастя й диво.
Ну, а життя лиш раз усім дано.
То ж хай все буде в світі справедливо
Приблизно, як в найкращому кіно…