Нести культуру

Зі сцени музика ричить, волає,
На сцені шоу, танці і пісні.
Та слів ніхто в піснях не розбирає,
А звуки ці страшні і навісні.
Та й танці… В них одні лиш жести,
Де лірика й романтика? А зась!
Хоча в тих рухах є якісь протести,
І думки тонка нитка потяглась…
Та все ж зі сцени хочеться культури,
Щоб пісня та торкнулася душі,
А не металу слухати тортури,
Які для серця світлого чужі.
Чудові вірші хочеться почути,
Які розбудять серденько твоє.
Й на крилах щастя хочеться гайнути
На сьоме небо, бо ж воно десь є.
Щоб доброта і мудрість, мудре слово
Лилось зі сцени й до душі дійшло.
Манери гарні, танці пречудові,
Щоб все культуру до людей несло.