Ах, морозець! Травичка побіліла,
А сонце сяє, чисті небеса!
Цей день новий я радісно зустріла,
Повсюди світло, щастя і краса.
І я радію… Як же не радіти!
Так гарно й тихо, вітер не дихне…
Свистять синички, йдуть до школи діти,
А чари ці захоплюють мене.
Гармонія в душі і у природі,
Краса в травинці й в квіточці живе.
Це справжня казка, дивина, та й годі…
І кожен раз щось інше та нове.
Митець-природа квіти розпускає,
І відкриває вічну таїну.
Віночки кольорові виплітає,
І зустрічає радісно весну.