Надія Красоткіна

А—Я

Ну й що, що холодно

Вже холодно? А світ як дивна казка!
Довкола прохолода і краса.
А в кожній квітці — щастя, радість, ласка.
Туман біленький, на траві роса…
Листочків мало? Скоро й тих не буде…
Мороз у іній прибере гілля!
Щоб здивувались і зраділи люди,
Й захоплювались, дивлячись здаля.
Земля зчорніла? Скоро біло буде!
Закутають усе довкіл сніги!
І заметуть все, вибілять повсюди:
І поле, й ліс, і річку, й береги!
Такі картини вималюють дивні,
Що не побачимо і в гарнім сні:
Казкові просто, світлі і чарівні,
І радісні, чудові і ясні!
Природа — диво! Так, природа — казка!
У ній усе магічне й чарівне.
А для людей в ній є на все підказка,
Тож хай ніхто це диво не мине.